Комментарии
Дерев'яна Свято Михайлівська церква (1818-1934) та її прихожани. Світлина невідомого автора кінця 1920-х - поч. 1930-х рр. Із збірки С. Лисака (краєзнавець м. Ланівці)
Якщо коротенько, то по наявному і нечіткому, проте чи не єдиному на сьогодні фото, старовинну дерев’яну церкву можна описати напевне, що таким чином. Її будівля однодільна із прямокутним у плані централним зрубом амбарного двоскатного даху типом бабинця. Сам цей центральний бабинець продовгуватий і його двоскатний шалашевидний дах посередині розділений шестикутним в плані поверхом під баню шоломовидного вигляду на шестириках. На північ, схід і південь ця підбанна верхова споруда зроблена з вікнами з напівкруглим навершшям. В загальному можна побачити два основних зруби, що виділяються в цій сакральній споруді. Швидше за все інтер’єр церкви міг контрастувати підвищеним розкртим простором центральної і єдиної бані підвищеної швидше за все дерев’яним каркасом з порівняно не високим продовгуватим бабинцем. Верхом церкви, якщо брати за типуванням П. Юрченка, є однодільний одноповерховий зруб тільки піднятий в якості навершшя над бабинцем [ 15.- С. 27]. Висота храму за пропорцією є меншою за її довжину, проте більшою за ширину. Це типово для таких споруд, що існували на Галицьких і Волинських теренах.
До нашого часу зберігся іконостас, виготовлений не пізніше першої половини ХУІІІ ст. Його особлива цінність полягає напевне що у тому, що цікавими і навіть цінними є саме «царські врата», оскільки можуть бути віднесені до необарокового стилю, обрамлені «стрункими» і трохи звуженими вгорі та розширеними знизу колонами.
На захід від церковної споруди стояла окремо поставлена дзвіниця найбільш поширеної квадратної у плані двоярусної форми, увінчана двоярусним невисоким і «приземистим» чотирискатким дашком на горі. На цьму, другому ярусі зрубу, було вирізано з півдня та півночі по віконцю з напівкруглим завершенням. Трошки нижче по периметру зрубу першого ярусу розміщувався такої ж чотири скатної форми ніби для продовження верхнього дашок зрізаного чотиригранного конусу зашитого дерев’яною гонтою. У загальному – це бла дзвіниця, як і сама церква архаїчної дерев’яної архітектури храмового зодчества.