Матвеевцы

1442 роком датується перша письмова згадка про село, як володіння князів Мокосіїв.
1545р., 1663р про село є згадка як володіння князів Мокосіїв, а вже під 1759 роком село згадується як володіння польського графа Войцеха Лідуховського.

Село назване так в честь його власників князів Мокосіїв, або, як їх ще інакше називали, князі Матвійовецькі. Родина Мокосіїв упродовж кількох століть володіла Кременцем і замком, а також навколишніми землями. Окремі з них були кременецькими старостами. Про родовід Мокосіїв-Матвійовецьких говорить польський дослідник К. Несецький у «Великому гербовнику», що видавався у ХІХ ст.
Маємо ще легенду, яка пов’язує назву села із його першим старостою Матвієм. Коли монголо-татари напали на Кульбіду та спалили її, жителі села поховалися по лісах, що обступили село. Не повернулися люди на згарище, а розійшлися на три сторони. На південний-захід від Кульбіди повів людей мужній Матвій, де заснував село Матвіївці, на південь пішов Гринь, щоб заснувати Гриньківці, а на схід подався Яким – там тепер Якимівці. А біля цих сіл, як згадка про лихо, примостилося село із назвою Татаринці.