Шпола

МОЄ МІСТО

Микола Сова:
Я народився і виріс на Сумщині. Але більшу частину свого життя прожив в Шполі. Чи можу я назвати Шполу своїм містом? І так і ні.
З одного боку- Сумщина мій рідний край. Там я пішов в школу, там я вперше закохався, там залишився мій дім, там залишилися могили моїх батьків І мене постійно тягне туди. Коли я буваю на Сумщині, то як говорив капітан Титаренко- герой Л.Бикова із фільму 'В бій ідуть одні 'старики'.-тут і повітря не таке, і птиці не так співають, і квіти не так пахнуть.
А з іншої сторони?
В Шполі я отримав першу в своєму житті квартиру більше четверті віку відпрацював у лікарні, тут народився мій молодший син, тут могила мого старшого сина, який трагічно загинув. То як не хочеш, а треба визнати - Шпола це моє місто. Можливо те,що ми живо за містом, наклало свій відбиток. Я менше буваю в центрі, чим людина, яка живе там тут менше коло спілкування.
Але все таки це моє місто.
Тільки боляче становиться, коли дивися на те, що робиться в місті. Купи сміття вздовж доріг, в перелісках. А восени, коли подивитися на Шполуз висоти 5-го поверху нашого будинку, то міста немає. Все затягнуто димом. Чому ми так по варварському відносимося до навколишнього довкілля, до нашого міста? Живемо за принципом: 'Це не моє. А на решту мері наплювати.' Нас колись не буде, але ж тут залишаться жити наші діти, наші внуки. Давайте подумаємо про них.
Давайте берегти нашу Шполу! Бо це наше місто!

Шановний пане Миколо! Від щирого серця дякую Вам за викладені фото мого рідного міста Шпола. Я народилась і виросла у моєму чарівному місті , а от уже більше 25 років живу на славній Запорізькій землі у містечку Василівка. Та стовідсотково поділяю Вашу думку, що душа завжди лине на малу БАТЬКІВЩИНУ.
Спасибі Вам за коротку можливість повернутись хоч думками у дороге моєму серцю місто та за Вашу небайдужість. Щасти.

Шановна пані Олена! Дякую Вам за оцінку моєї роботи.
Зайдіть по цій адресі http://1ua.com.ua/fc814
Там біля 15000 фото нашого міста