Горышковка

Село Горишківка розташоване в північній частині Томашпільського району, яке розкинулось на похилих схилах долини «Безіменної» притоки річки Русава поблизу водорозділу Південного Бугу та Дністра. Центр сільської ради знаходиться за 17 км. від районного центру та 20 км. від станції Вапнярка.
За архівними даними та легендами село засноване в 1797 році. З 1850 року Горишківка називалась містечком. Історична назва села бере початок від назви трави, якої на цій території росло багато, - горішки. Подорожуючі чумаки, зупинялись на відпочинок та ночівлю, щоб попасти воли і дали назву селу Горишківка.
Храм в честь Різдва Пресвятої Богородиці збудований в 1721 році на кошти прихожан. Священники були всі з прізвищем Звиногродські. В 1899 році відкрита школа грамоти. У 1929 році в селі була створена ініціативна група СОЗ (спеціальний обробіток землі). Літом 1930 року відбувся масовий наплив людей в ініціативну групу. Так створився колгосп ім. Ілліча. 15 лютого 1959 року було приєднано колгосп ім. Ілліча до колгоспу ім. Леніна с. Паланка. Згодом з’ясувалось що об’єднані колгоспи занадто великі для управління і на загальних зборах членів колгоспу їх роз’єднали знову. Таким чином 5 березня 1966 року утворився самостійний колгосп ім. Ілліча.
В 1966 році колгосп ім. Ілліча реорганізовано в КСП «Мрія», в 2000 році СТОВ «Мрія» в 2001 році СПП «Горишківське». В даний час розпайовані землі знаходяться в оренді АК «Зелена долина».
Село обсаджене лісами та лісосмугами. Коли місцевість належала пані Регульській через село протікала річка , але її не подобався шум води і вона наказала забити джерело в лісі «Ялечків». Забивали овечою вовною, пірьям і річка змінила своє русло. За переказами сільчан це сьогоднішня річка «РУСАВА». В ті часи були плани щодо побудови через село залізничної колії, та панна не погодилась і залізничну колію побудували в обхід села через Юрківку.
Населення с. Горишківка на початок 2012 року становить 396 чоловік, з них 180 пенсіонерів, 21 дитина дошкільного віку, 30 школярів. На території населеного пункту функціонує орган місцевого самоврядування, відділення зв’язку, будинок культури, бібліотека, церква, два заклади торгівлі, централізоване водопостачання з одною артезіанською свердловиною та каптажною ямою з довжиною водопроводу 4,8 км., кожен вівторок працює базар, встановлено мобільну вишку стільникового зв’язку «КИЇВСТАР».
Село Горишківка після аварії на ЧАЄС 1986 році спочатку було віднесено до 3 категорії потерпілих, а згодом віднесено до зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії. В 1996 році було прийнято рішення за Чорнобильський фонд газифікувати село. В 2009 році повністю газифікований населений пункт.
Велику площу займає сільське кладовище, тут з давніх часів збереглись кам’яні хрести. Нажаль їх погодження не можуть згадати старожили, та ніде про них не згадується документально.
Заповітним куточком села є збудований в 1912 році храм за російським кресленням. Найбільший внесок в розвиток церкви вніс священик Тараненко Микола Дмитрович. В радянські часи активно знищувались храми , дійшло це і до Горишківської церкви. Від Тараненка вимагали ключі, але він кинув їх у натовп і ніхто не зізнався хто забрав їх. За це Тараненка ув’язнили на 10 років. Відбувши покарання він назад вернувся до Горишківського храму і ще багато років вів Божу службу.